Опис досвіду роботи

Війни виграють не генерали,  
війни виграють шкільні вчителі 
Отто фон Бісмарк

Для українського народу патріотизм був і є найбільшою національною цінністю. Патріотизм - це одна з найголовніших людських якостей, закріплених віками і тисячоліттями, він поєднує в собі любов до своєї Вітчизни, гордість за свій народ, відповідальність за його минуле і сьогодення, готовність до його захисту. У патріотично налаштованого громадянина завжди знайдеться сила волі і бажання перемогти, навіть у складній ситуації і надмірному навантаженні. Патріотизм - це моральний фундамент особистого самовиховання, одна із першочергових умов ефективності функціонування системи соціальних і державних інститутів в нашій державі. Без вирішення питання створення ефективної системи патріотичного виховання неможливий подальший стійкий суспільний розвиток і забезпечення безпеки українського народу, держави та особистості.

Саме тому я обрав тему «Виховання громадянина-патріота через інноваційні форми роботи на уроках «Захисту Вітчизни» та позакласних заходах». Працюю над цією темою п’ятий рік.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що складовою і, без сумніву, пріоритетною, враховуючи реалії сьогоднішнього часу, частиною національно-патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання.

Курс нашої держави на створення професійної армії (перехід Збройних Сил України на контрактну основу їх комплектування) передбачає зменшення кількості юнаків, котрі будуть призвані до війська для проходження строкової військової служби в мирний час і, одночасно, збільшення числа випускників навчальних закладів, яких після досягнення 27-річного віку без проходження військової служби братимуть на військовий облік.

На сьогодні загальноосвітні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків та дівчат  до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни», позакласних шкільних заходів військово-патріотичного спрямування. Військово-патріотичне виховання реалізується через зміст уроків «Захисту Вітчизни», проведення бесід, зустрічей з ветеранами, учасниками бойових дій, пошукової роботи, участі  у роботі гуртків військово-патріотичного спрямування. Ці заходи формують почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей, виховують громадянські почуття і свідомість, повагу до Конституції та інших законів України. Розвивають здібності учнів до аналізу зовнішнього та внутрішнього політичного становища, формують прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідним рівнем фізичної підготовки та витривалості, підвищують престиж військової служби. Проводиться професійна орієнтація молоді, розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту української держави і служби в Збройних Силах України як основної складової частини військово-патріотичного виховання взагалі. Набуті у школі військові знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання кожним громадянином України конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни.

Навчально-виховний процес будується на засадах гуманізму, демократизму, застосування особистісно орієнтованого навчання. Стосунки між мною та старшокласниками будую на основі вимог загальновійськових статутів в обсязі тем, що вивчаються.

На уроках «Захисту Вітчизни» знайомлю юнаків з основними правами, обов’язками, свободами військовослужбовців, призначенням Збройних Сил, військових формувань України, структурою воєнної організації держави. Старшокласники чітко засвоюють не тільки теоретичні питання, а й практичні дії. В ході навчання здійснюється морально-психологічна підготовка, формування готовності та спроможності учнів виконувати покладені на них завдання, переборювати труднощі та небезпеку у надзвичайних ситуаціях, витримувати навантаження.

Сучасний урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Тому визначаю для себе  ті форми роботи, які найприйнятніші, відповідають сучасним вимогам  освіти. Саме на уроці відбуваються основні процеси навчання, виховання і розвитку особистості.

Урок – основна форма навчання в школі, і обов’язковий  для всіх  учнів. Кожний урок становить єдиний процес, в якому виконання усіх завдань здійснюється у взаємному зв’язку. В той же час, загальні закономірності побудови уроку допомагають ефективніше підготуватися до нього.

Під час своєї діяльності враховую загальні вимоги до проведення сучасного уроку, а саме:

§  озброювати учнів свідомими, глибокими, міцними знаннями;

§  формувати міцні навички та вміння, що сприяють підготовці їх до життя;

§  підвищувати виховний ефект навчання на уроці, формувати в учнів у процесі навчання риси особистості;

§  здійснювати всебічний розвиток, розвивати загальні та індивідуальні особливості;

§  формувати в учнів самостійність, творчу активність, вміння творчо вирішувати завдання, які трапляються в житті;

§  вироблення вміння самостійно вчитися, отримувати та поглиблювати чи поповнювати знання;

§  формувати в учнів позитивні мотиви навчальної діяльності, бажання вчитися, потребу в розширенні й отриманні знань, позитивне ставлення до навчання.

Для проведення уроків захисту Вітчизни в школі використовую кабінет інформатики, майданчик для стройової підготовки, стадіон.

Уроки розпочинаю з шикування класу, рапорту чергового, привітання, ознайомлення із завданням уроку, виконання стройових вправ. Готуючись до проведення уроків, враховую особистісно орієнтований підхід до навчання учнів. На уроках вирішую три основні напрями: оздоровчий, тренувальний, освітній.    

Тренувальний напрям служить для підвищення рівня рухової підготовленості.

Освітній напрям дає змогу озброїти учнів знаннями.

Теоретичні уроки  проводжу з використанням мультимедійних засобів (презентації, тестувальні програми, електронні посібники та відеофільми).

Прагну, щоб кожен урок був логічним продовженням попереднього і, водночас, підготовкою до наступного, змістовним, цікавим для учнів і таким, що спонукає їх до активної діяльності.

Однією з головних умов успішного навчання є дисципліна на уроці. Дисципліна більшою мірою залежить від рівня  насиченості уроку, від уміння вчителя перемикати фази уроку, від його здатності задавати мотивацію і стимулювати учнівські успіхи, від уміння тримати педагогічну дисципліну, від уміння використовувати на практиці активні методи навчання.

У практиці роботи з предмета «Захист Вітчизни» застосовую різні методи навчання:

§  словесні – пояснення, розповідь, розпорядження, команда, підрахунок;

§  наочні – показ вправи вчителем, показ плакатів, схем, карток, презентацій;

§  практичні – виконання вправ учнями.        

Намагаюсь, щоб пояснення було лаконічним, конкретним, доступним і відповідало рівню розвитку учнів. Бесіду проводжу у вигляді запитань-відповідей. Команда розпорядження вчителя має конкретну форму і точний зміст. Команда часто супроводжується рахунком, що регулює темп і ритм вправ. Використовую при проведенні практичних занять з вогневої, стройової, тактичної, фізичної підготовка та Цивільної оборони..

До практичних методів навчання належать вправи. Багаторазове повторення допомагає швидше оволодіти технікою вправи і підвищує якість виконання.

Під час проведення уроку намагаюсь поєднувати словесні методи навчання, наочного сприймання та практичні методи виконання вправ. Правильне поєднання цих методів сприяє формуванню в учнів повнішого уявлення про рухову дію. Намагаюсь привчати дітей до військової термінології, збагачувати їхній словниковий запас.

Використовую різні типи уроків:

§  вступні уроки;

§  уроки вивчення нового матеріалу;

§  уроки повторення;

§  уроки змішаного типу;

§  контрольні уроки;

§  підсумкові уроки;

§  уроки практичного спрямування.

Часто використовую такі педагогічні прийоми: «Вірю-не вірю», «Так-ні», «Знайди помилку», «Снігова куля», «Впізнай мене», диктант «Тиша», «Місткий рюкзак», «Умовні позначення», метод «Прес», «Мозковий штурм».

На уроках використовую педагогічні технології (технологія традиційного навчання, технологія проблемного навчання, ігрові технології, технологія особистісного орієнтованого навчання, технологія розвивального навчання, технологія інтерактивного навчання) та різні методи.

Фронтальний метод полягає в тому, що всі учні класу одержують одне завдання і  виконують його одночасно під наглядом вчителя. Такий метод використовую при виконанні нормативів з Цивільної оборони, стройової підготовки.

Позмінний метод полягає в тому, що учнів поділяю на зміни, які по черзі виконують вправи. Наприклад, такий метод використовую при виконанні нормативів стрільби з пневматичної гвинтівки.

При груповому методі учнів об’єдную в групи за рівнем фізичної підготовленості. Роботою кожного відділення керує командир.  Після виконання першого завдання відділення, по команді вчителя, змінюють місце занять. Інколи використовую декілька варіантів групового методу організації учнів. Такий метод доцільний при проведенні занять з тактичної підготовки на польових зборах.

При одному варіанті кожне відділення проходить протягом уроку всі етапи занять. При другому – виконує одне-два завдання, а на наступних уроках – інші. Груповий метод дозволяє поставити учням не лише різноманітні завдання, але й потребує підготовки активу, здатного керувати відділенням, страхувати і допомагати при розучуванні вправ. Груповий метод частіше використовую при удосконаленні рухових дій і навиків.

Індивідуальний метод і метод змагання тісно переплетені один з одним.

В своїй роботі проводжу нестандартні уроки, наприклад: урок-змагання, урок-вікторина, із застосуванням теоретичних і практичних знань, уроки-конкурси. У ході навчання реалізую міжпредметні зв’язки з предметами природничого, гуманітарного напрямів, основами здоров'я. Завдяки цьому уроки для учнів стають цікавими і пізнавальними.

Постійно намагаюся вчити своїх вихованців оцінювати власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості, тому і залучаю їх до участі в гуртку «Школа безпеки» та гуртку «Сокіл».(«Джура»).

На заняттях гуртка «Сокіл».("Джура") учні знайомляться з визначними подіями з історії рідного краю, вивчають історію запорізького козацтва, займаються туристсько-краєзнавчою роботою, військово–прикладними видами спорту, відродженням військово-спортивного мистецтва та народних мистецьких традицій, готують себе до служби в лавах Збройних Сил України.

Щорічно команда нашої школи  «Соколята» виборювала І місце у районній військово-патріотичній  грі «Сокіл».("Джура"). Традиційними стали туристичні походи гуртківців стежками козацької слави та історичними місцями рідного краю (похід до історико-культурного заповідника «Буша», Лядовського скельного монастиря) та водні походи річками Рів і Південний Буг.

Головною метою роботи гуртка є формування та розвиток повноцінної особистості, гармонійної людини, патріота Батьківщини.

Роботу гуртка «Школа безпеки» спрямовую на формування в учнів навичок та вмінь, які здатні, перш за все, забезпечити їм особисту безпеку, а також, які визначатимуть їх спроможність, у разі необхідності, стати на захист Батьківщини. На заняттях гуртка учні оволодівають основними навичками збереження особистої та колективної безпеки, вчаться надання само- і взаємодопомоги в екстремальних ситуаціях, зміцнюють морально – психологічний стан і фізичний розвиток, знайомляться з основами рятувальної справи.

Гуртківці «Школи безпеки» є активними учасниками районних та обласних змагань.

Намагаюсь будувати роботу гуртків так, щоб на заняттях завжди панувала атмосфера змагання та ініціативи, побудована на основі товариської взаємодопомоги.

Для проведення позакласних заходів регулярно використовую такі інноваційні форми роботи з учнями: урок мужності, урок – реквієм, урок миру.

Уроки мужності проводжу до Дня Збройних Сил України, Дня захисника України, Дня вшанування учасників бойових дій. Урок миру присвячую міжнародному Дню миру. Урок – реквієм проводжу до Дня Перемоги над нацизмом у другій світовій війні. Всі ці заходи здійснюються у тісній взаємодії з адміністрацією школи, педагогом – організатором, класними керівниками. Намагаюсь задіяти максимальну кількість учнів не в якості глядачів, а в якості учасників. Зі свого досвіду зрозумів, що така форма роботи значно підвищує активність учнів та їх зацікавленість у кінцевому результаті. Кожен позакласний захід розпочинається виконанням Державного Гімну України і обов’язково включає в себе хвилину мовчання, якою вшановується пам'ять героїв, загиблих за Україну. Вважаю це невід’ємним елементом військово-патріотичного виховання.

В умовах постійних зовнішніх викликів та відкритої військової агресії на території України проблема виховання громадянина - патріота  потребує дуже виваженого та ретельного підходу як з боку кожного педагога, кожного педагогічного колективу, так і суспільства в цілому. Лише дієве патріотичне виховання громадян забезпечить цілісність народу України, його національне відродження. Практична цінність досвіду полягає в тому, що в учнів, в результаті оволодіння реальними вміннями та навичками з питань вогневої, тактичної підготовки, цивільного захисту, основ самозахисту та національних видів єдиноборств, формується впевненість у власних силах щодо спроможності захистити власну честь та гідність, свою сім’ю, свою Батьківщину, іншими словами - формується основна риса громадянина – патріота: готовність, при необхідності, стати на захист своєї держави.